Волонтер ніколи не очікує подяки за свою допомогу – це правда. Тим більше, що волонтерство – стиль твого життя. Свого роду наркотик, без якого ти вже не можеш. Навіть коли вигораєш, зупинитися вдається ненадовго – на день-два. Не більше.
Адже все одно не дає спокою єдина річ: тебе просили допомогти, і зробити це потрібно терміново. Навіть пізно увечері, прокручуючи прожитий день, засинаючи, думаєш: все відправив? Усе спакував?
Тому тим більше приємно, коли в твоєму житті є місце не лише клопотам, а й сюрпризам. Дякуємо, батальон Берлінго! Іще раз – дякуємо!!!
А з вами ми ділимося, хай і віртуально, нашими подарунками…
